Психологічна готовність дитини до школи: методики діагностики

Визначення рівня розвитку дитини та її здатність до навчання в рамках шкільної програми. Рекомендації з підготовки дитини до школи.

Час летить так швидко, що іноді здається, що ще вчора наша дитина вперше обдарував світ своєю чарівною посмішкою, а сьогодні його пора готувати до відвідування школи. Батьки задаються питанням: як найкраще допомогти дитині адаптуватися до нових правил життя, як визначити психологічну готовність дитини до школи?

Психологічна готовність до навчання в школі

Під терміном психологічної готовності мається на увазі рівень розвитку дитини і його здатність до навчання в рамках шкільної програми.

Виділяють такі основні моменти, що дозволяють зробити висновок про готовність дитини до школи:

  • готовність соціально – психологічного плану. Якщо сказати просто, то це бажання маленької людини йти вчитися, усвідомлення необхідності цієї дії і наявність інтересу до навчання. Соціально зрілий дитина вміє встановлювати контроль над своїми емоціями, вознікающіі в навчальному процесі, може змусити себе виконувати не дуже цікаві для нього завдання або відмовитися від цікавої гри, щоб вивчити домашнє завдання. Дитина повинна розуміти роботу в групі, підкоряючись принципам спільної роботи.
  • Рівень інтелектуальної готовності характеризується розвитком логіки, образного мислення, здатність не втрачати увагу протягом відведеного часу на поставлене завдання. Про достатньому розвитку інтелекту першокласника каже здатність зрозуміти завдання і виконувати його строго за планом. Прийнято вважати, що рівень інтелекту є еквівалентом функціонального дозрівання головного мозку.
  • Фізіологічна готовність характеризується достатнім розвитком моторики пальців рук, загальною працездатністю, рівнем фізичного розвитку.
  • Розвиток мови, поряд з перерахованими вище, можна так само віднести до критеріїв оцінки нервово – психічного розвитку дитини. Пояснення цьому в тому, що інтелект з промовою дуже щільно пов’язані один з одним і вказують відразу на ступінь загального розвитку дитини і на ступінь розвитку логічного мислення.
  • Про розвиток особистісної готовності можуть говорити факти втрати дитячої імпульсивності, розуміння важливості того, що відбувається процесу і питання тільки по темі заняття, а не на абстрактні теми.

Проводити діагностику рівня готовності дітей вперше стали за кордоном. На даний момент в нашій країні розроблено безліч різних тестів у вигляді заповнення анкет. Відповіді дитини аналізуються, заносяться в спеціальні таблиці і по ним виводиться підсумковий рівень.

Виявлено закономірність, що діти, успішно справляються з тестом, в подальшому добре вчаться. Але ті, хто впорався з ним гірше, теж можуть добре вчитися. Тест є показником рівня підготовленості на певний момент, але не є визначником інтелекту дитини.

Всі існуючі методики не дають уявлення про наявної мотиваційної готовності у дітей. Тому ведеться постійний пошук по подальшому вдосконаленню програм обстеження. Нові програми повинні будуть містити комплексні компоненти для формування об’єктивного висновку про ступінь підготовленості дитини до відвідування школи.

Рекомендації з підготовки дитини до школи

По – перше, важливо розвивати у дошкільника увагу, тобто вчити виконувати певну дію до кінця, не кидаючи на половині.

По – друге, тренувати розуміння причинно – наслідкових зв’язків, тобто логічне мислення. Для цього необхідно періодично обговорювати прочитану книгу або переглянутий фільм. Зрозуміти причини сталися там дій і побачити до яких наслідків це призвело, тобто знайти відповідь на питання: «чому так сталося»?

По-третє, розвивати пам’ять і мову. Для цього можна попросити свого малюка описати будь-яку вподобану картинку або коротко переказати зміст переглянутого фільму (казки), згадати який – то кумедний випадок з недалекого минулого. Крім того, існує маса спеціально створених ігор для розвитку уваги і пам’яті.

В – четверте, відзначимо важливість тренування виконання певної послідовності дій. Це стане в нагоді в класі, коли вчитель буде поетапно пояснювати виконання завдань, а дитина повинна буде слухати і слідувати його інструкцій.

По – п’яте, дуже важливим моментом є вміння малюка правильно тримати ручку і виконувати дрібні маніпуляції пальчиками. Для цього рекомендують більше займатися ліпленням, малюванням, викладанням мозаїки і складанням предметів з дрібних деталей конструктора.

Остання порада для батьків майбутнього першокласника – формувати позитивний настрій до навчання. Тому дуже важливо самим дуже шанобливо відгукуватися про заняття в школі, підтримувати допитливість дитини, пояснювати, як багато знань дає школа. Доречно наводити приклади, які шкільні знання і матеріали можуть стати в нагоді в подальшій, дорослому житті.

Ссылка на основную публикацию