Срібні монети СРСР: скільки коштують в каталогах радянські полтиники і 10 копійок сріблом, ювілейні рублі, грошові знаки РРФСР 1921-1927 років

Срібні монети СРСР

Жовтневі події 1917 року повністю зруйнували фінансову систему, яка функціонувала на території України. У державі, яка виникла на уламках імперії, нова політика в сфері грошового обігу формувалася в процесі реформи 1922-1924 років. Однією зі складових почалися в РРФСР (з 1922 року – СРСР) перетворень стало використання грошових знаків, виготовлених зі срібла. За історію свого існування срібні монети СРСР кілька разів видозмінювалися, відповідаючи вимогам часу і запитам економіки.

На зорі радянської влади

Вирішення питань грошово-кредитної політики перебувало в ті роки в компетенції Народного комісаріату фінансів. Саме цим державним органом в березні 1921 року було прийнято рішення ввести в обіг монети номіналом 10 копійок сріблом, 15, 20, 50 копійок і 1 рубль. Замовлення на їх виготовлення отримав розташований в Петрограді монетний двір. Оскільки виробничі можливості простоювати чимало років підприємства були обмежені, при виготовленні названого платіжний засіб орієнтувалися на технічні стандарти, що застосовувалися щодо срібних монет дореволюційної карбування.

Чи не занадто оригінальним виявився і дизайн перших радянських металевих грошей. Місце царської корони на реверсі дрібних грошових знаків зайняла п’ятикутна зірочка, на лицьовій стороні розміщувався стилізований герб Української РСР. Графічні елементи супроводжувалися закликом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» Аналогічно виглядав аверс монет номіналом 50 копійок і рубль. На їхньому зворотному боці – велика п’ятикутна зірка, в яку вписані відповідні цифрові позначення.

Карбувалися гроші дрібних номіналів з срібла 500 проби, на полтиники і гривні йшов сплав з 90-процентним вмістом благородного металу.

Через два роки в дизайн срібних грошових знаків були внесені корективи. У їх оформленні знайшла відображення геральдика створеного в 1922 році Союзу Радянських Соціалістичних Республік: на зміну російському гербу прийшов герб СРСР. Вагові та геометричні стандарти карбування при цьому використовувалися ті ж, що і для виробів з гербом РРФСР. Металеві грошові знаки обох видів вперше надійшли в обіг брехав 1924 року.

Офіційно випуск грошей зі срібла був припинений в Радянському Союзі в 1931 році, коли на зміну благородному металу прийшов мідно-нікелевий сплав. Але в зверненні вони перебували аж до грошової реформи 1961 року.

Ще раз до карбування монет зі срібла в Радянському Союзі звернулися напередодні Олімпіади, яка проходила в країні в 1980 році. Поряд з грошовими знаками з платини і золота в серію «22-літні Олімпійські ігри» увійшло 28 срібних виробів.

 Історія звернення срібних грошей в СРСР почалася в 1921 році з випуску монети номіналом 1 рубль і практично завершилася через десятиліття. Замість благородного срібла, як монетного металу почали використовуватися менш дорогі і більш практичні сплави.

Срібло для робітників і селян

До нашого часу збереглося чимало грошових знаків срібної чеканки. Багато з них представляють справжню історичну цінність. У число раритетів, особливо привабливих для нумізматів, входить 50 копійок 1924 року випуску.

50 копійок 1924 року

Срібний полтинник відрізняється високим художнім рівнем оформлення. Цікавий дизайн забезпечив талановитий авторський колектив. У розробці ескізів перших радянських монет брали участь академік, головний медальер Ленінградського (в минулому – Петроградського) монетного двору А.Васютінскій, російський і радянський архітектор і книжковий графік С.Грузенберг, відомі художники С.Мартинов і Д. Іванов.

У центрі лицьового боку півгривні – фігура робітника-коваля. При погляді на нього мимоволі виникають асоціації з відомою революційною піснею про ковалів, що плекає «щастя ключі». Така монета мала не тільки прикладне значення. Вона несла певну агітаційну навантаження, утверджуючи ідеали робітничо-селянської держави. Що не завадило випускати радянські монети на потужностях такої ідеологічно ворожої країни, як Англія.

Ленінградський (колишній Петроградський) монетний двір не справлявся з карбуванням металевих грошових знаків в необхідному обсязі. Щоб уникнути копійчаного дефіциту було прийнято рішення розмістити відповідні замовлення на інших промислових підприємствах країни. Карбувати монети дрібних номіналів почали в тому ж Ленінграді на заводі «Червона зоря». Але цього було недостатньо. Тоді на допомогу Радянському Союзу прийшов Королівський монетний двір. Уряд СРСР уклало з КМД контракт на виробництво 40 000 000 срібних полтиника. Випускалася продукція в Бірмінгемі.

В Англії карбувалися і п’ятаки. На відміну від царської України гроші номіналом 5 копійок срібло в країні Рад не використовувалися, тому що надійшли в СРСР в грудні 1924 року монети англійського виробництва номіналом п’ять коп. були мідними.

5 копійок 1924 року

«Лондонська» полтина має ряд особливостей. Працював з фотографією ескізу монети в 50 копійок англійська гравер поглибив її рельєф. В результаті коваль на реверсі вийшов занадто «худим». Своєрідну інтерпретацію отримали нанесені на гурт ініціали мінцмейстер Королівського монетного двору Томаса Росса. Його ім’я перевели як Фома, до того ж позначивши ініціал вже виключеної з російського алфавіту буквою фіта. Що приїхав в Лондон для контролю і консультацій начальник Ленінградського монетного двору Петро Латишев вказав колегам на допущені помилки, і в масове виробництво неправильні монети не пішли. На гурт тиражної монети номіналом 50 копійок нанесені ініціали «ТР».

У України було викарбовано 26 559 000 срібних полтиника. На ребрі виробів вітчизняного виробництва коштують ініціали «ПЛ» – по імені згаданого вище Петра Латишева. При карбуванні монет в СРСР також не обійшлося без казусів. Через несвоєчасну заміни гуртільного колеса на частини монет з’явився напис слов’янською в’яззю «чистого срібла 2 золотника 10,5 часткою В-С». Таким чином, на радянському грошовому знаку з’явилося нагадування про начальника царського монетного двору В. Смирнова.

А ось легенда про виготовлення певної кількості полтиника з платини виявилася неспроможною. Насправді букви ПЛ, нанесені на гурт – всього лише ініціали Петра Латишева.

Ідеологічне навантаження в СРСР несли не тільки полтиники. Цікава в цьому плані випущена в 1924 році монета номіналом 1 рубль. На її реверсі – робочий і селянин в променях сонця, що сходить як уособлення союзу трудящих, що йдуть до світлого майбутнього.

1 рубль 1924 року

Металеві грошові знаки 1924 року стали новим словом у виробництві російської монети. З’явилися на радянських зразках зображення представників робітничого класу і селянства зробили їх впізнаваними в усьому світі. За рівнем художнього виконання радянські полтинник і рубль входять в топ кращих творів медальерного мистецтва.

Свідоцтво радянського часу

Монета – не просто грошовий знак з металу. Це своєрідне свідчення епохи, в яку вони функціонували. На комерційну і колекційну вартість платіжних засобів з минулого впливають рівень поширеності, унікальність штампування, фізична безпека, особливості сплаву.

У 1924 році було випущено більше 67 300 000 монет срібних 10 копійок. Високий тираж і сплав 500 проби, з якого карбувалися металеві гроші, зумовили їх невисоку затребуваність на нумізматичному ринку. Виняток становлять срібні десять копійок 1923 року спеціального карбування.

10 копійок 1924 року

Не вражає вартість інших копійчаних грошових знаків. Однак і тут трапляються винятки. Ціна 15-копійчаної монети 1924 року, яка входила в спеціальну серію для колекціонерів, доходить на аукціонах до 170 000 рублей. Висока котирування монет 1931, що пояснюється їх украй маленькими тиражами.

15 копійок 1924 року

Подання про середню вартість монет зі срібла 500 дає наступна таблиця:

рік 20 коп. 15 коп. 10 коп.
тисяча дев’ятсот двадцять чотири 80 100 180
1925 80 80 80
+1927 90 90 90
1928 80 70 90
1929 80 80 90
1930 80 80 90
тисячі дев’ятсот тридцять одна 150 тис.

Полтиники і гривні в двадцятих роках карбувалися з срібла 900 проби. Однак інтерес нумізматів до монеті в 50 копійок в значній мірі визначається не якістю металу, а поєднанням цілого ряду чинників. В топі попиту – унікальні екземпляри, які містять помилки в написанні, спотворення зображень, інші невідповідності стандарту.

Рекордної на сьогоднішній день вважається ціна, яка в 2007 році була сплачена за срібну монету в 50 копійок. Перехідний екземпляр з фітой по гурту обійшовся колекціонерові в 50 000 американських доларів. До 30 000 доларів може підніматися вартість на полтинник з гладким гуртом.

Враховуються при зверненні монет на ринку і багато інших тонкощі. Ось деякі з них:

50 копійок (полтинник) 1924 року монетний двір Вартість, руб.
стандарт Ленінградський
монетний двір
– ПЛ
400 – 500
Гурт в’яззю 80000 – 100000
худий робочий 30000
перехідна 150000
стандарт монетний двір
Бірмінгем (Англія)
– ТР
400 – 500
без точки 20000 – 35000
З буквами ѲР 1200000
Опуклий земну кулю 40000

Попит на раритетні радянські срібні монети з року в рік підвищується. Чи не стоять на місці і ціни. Щоб розібратися в тому, скільки коштує на даний момент та чи інша монета, найкраще звернутися до досвідчених професіоналів, які знають толк в нумізматиці.

Ссылка на основную публикацию